Нагородження запорізьких захисників відбувалося в Запорізькому обласному військовому комісаріаті. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню було нагороджено полковника Руслана Кулька, нагрудний знак керівника Генерального штабу Головнокомандуючого Збройних сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеню отримав підполковник Андрій Кулишенко. Також нагрудний знак керівника Генерального штабу Головнокомандуючого ЗСУ «За відмінність у військовій службі» ІІ ступеню отримали солдати Олександр Чаглей, Артем Антошкін, Олег Таран, Дмитро Городничий та Віктор Сушко.

Окрім цього, нагороду Союзу ветеранів та працівників силових структур України отримав солдат Валентин Фінченко, а нагороду «За досягнення» оперативного командування «Юг» отримав лейтенант Олег Кінчевський.

Залишається лиш додати, що в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України продовжується загострення конфлікту. На Донецькому напрямку бойовики ведуть вогонь з використанням зенітних установок, кулеметів, крупнокаліберних мінометів та стрілецької зброї в напрямку населених пунктів Красногорівка, Троїцьке, Марьїнка, Авдіївка, Піски. Загалом протягом останньої ночі ворог більше 30 разів відкривав вогонь по опорних пунктах українських військовослужбовців.

Спеціальним наказом Президента України сім співробітників запорізької міліції та Національної Гвардії України були нагороджені медалями «Захисник Батьківщини» за добросовісне виконання службових обов’язків, високу професійну майстерність, ініціативність та наполегливість, особистий героїзм та мужність.

Окрім цього, як повідомляє прес-служба ГУМВС України в Запорізькій області, розпорядженням Кабінету міністрів України начальнику сектору карного розшуку Токмацького міського відділу було оголошено Подяку прем’єр-міністра України.

Зазначимо, що Ека Згуладзе приїхала до Запоріжжя для старту набору в патрульну поліцію. Перший заступник міністра внутрішніх справ України також розповіла, яких людей чекають в новій поліції.

Нагадаємо, що старт набору нових співробітників до патрульної поліції в нашому місті стартує з сьогоднішнього дня і буде проходити в приміщенні Запорізького Національного університету. Основні вимоги до бажаючих: вік від 25 до 35 років, повна вища або середня освіта, водійське посвідчення категорії В та відсутність судимості.

Євген Анатолійович – уродженець міста Мелітополь. Він тут виріс та закінчив школу, – саме тому поставити свій підпис під зверненням до голови держави у жителів цього регіону є особливий привід.

Євген Сидоренко був начальником бронетанкової служби озброєння оперативного командування «Юг» (сектор «Б» антитерористичної операції). Цю мужню людину дуже добре знають ті бійці, які активно приймали участь в Іловайській операції. Євген Анатолійович, знаходячись на передовій, активно приймав участь у відновленні техніки, яка була пошкоджена в запеклих боях, в тому числі «реанімації» російського танку Т-72Б3. Саме на ньому Євген особисто кинувся на допомогу нашим бійцям, які опинилися один на один з ворожою бронетехнікою. Потім ця мужня людина знаходилася в авангарді колони при виході з оточення, забезпечуючи вогневе прикриття і, хоча танк було підбито, наш захисник та ще два члени екіпажу змогли дістатися до своїх побратимів.

Нагадаємо, що ще в минулому році міністр оборони України Валерій Гелетей на одному з брифінгів серед журналістів повідомив, що Євгена Сидоренко буде представлено до отримання високого звання Героя України. Ця заява була досить логічною, адже його екіпаж знищив декілька одиниць ворожої бронетехніки та фактично врятував десятки українських бійців.

За повідомленнями прес-служби голови держави, відповідний наказ під №553/2015 від 22 вересня 2015 року «Про нагородження державними нагородами України за мужність, самовідвагу та високий професіоналізм, проявлений в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» вже підписаний та опублікований на офіційному веб-порталі.

Так, згідно документу, Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню посмертно було нагороджено 12 військовослужбовців, орденом «За мужність» ІІІ ступеню – 81, медалями «Захисника Вітчизни» – 44.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеню посмертно також було нагороджено і жителя Кіровоградської області Ярослава Дрьоміна, який був похований на Алеї невідомих захисників Вітчизни на Кушугумському кладовищі. Після проведення ДНК-експертизи бійця було поховано в селі Хащувате Гайворонського району.

Так, медаллю «За розвиток Запорізького краю» було нагороджено військового комісара Шевченківського районного військового комісаріату м. Запоріжжя Євгена Щербаня Цінний подарунок у вигляді наручного годинника отримав з рук голови облдержадміністрації заступник обласного військового комісара Юрій Бойко. Грамоти від ОДА за службу отримали військовий комісар Токмацького міського військкомату Вадим Вітер, спеціаліст першої категорії облвоєнкому Олександр Коваленко, старший офіцер ОВК Юрій Райцев та воєнком Оріхівського РВК Юрій Сергієнко.

Нагадаємо, що шоста хвиля часткової всеукраїнської мобілізації стартувала в Україні з 18 червня і тривала 60 діб. Весь призваний до лав Збройних сил України офіцерський склад було направлено для відповідної підготовки у військові навчальні заклади. Кваліфіковані сержанти та солдати направлялися в спеціальні навчальні центри. Таким чином, жоден український військовослужбовець без проходження повного циклу підготовки не був допущений до виконання своїх службових завдань.

Призивалися військовозобов’язані у віці від 20 до 60 років, що раніше проходили військову службу в армії. Громадяни України у віці до 25 років, які не проходили військову службу, зараховувалися до армії виключно шляхом укладання контракту.

Третій гаубичний дивізіон 7, 8 та 9 батареї запорізької 55-ї окремої артилерійної бригади бере участь в антитерористичній операції вже більше 1 року. Однак, не дивлячись на те, що особовий склад дивізіону складають, здебільшого, мобілізовані жителі Запорізької області, ще в квітні 2015 року його було передано в новостворену миколаївську 40-у бригаду.

5 вересня бійці дивізіону вважають своїм другим днем народження. В цей день рівно 1 рік тому вони потрапили під свій перший масований обстріл. За словами військових, командування кинуло їх гаубичний дивізіон та 23-ий батальйон територіальної оборони Запорізької області в наступ під Новоазовськ. Бійці ввжають, що це була одна з найнерозумніших операцій військового командування, в результаті якої підрозділ опинився в повному оточенні. Гаубчний дивізіон поніс великі втрати з техніки, однак, на щастя, всі бійці вийшли живими з цього страшного котла.

На днях від імені керівництва сектору бійці були відзначені: їм були вручені нагороди та медалі: офіцерам – 6 орденів «За вірність присязі», старшинам та рядовим – 7 медалей «За оборону рідної держави» та 8 медалей «За службу державі». З ними наші дорогі військові і були відправлені на заслужений відпочинок.

8 запорізьких артилеристів отримали нагрудні знаки. В 55-ій бригаді кажуть, що багато з нагороджених бійців служать в Збройних силах України на контрактом. Вони одними з перших стали на захист кордонів нашої держави. Брали активну участь в боях в районі населеного пункту Дьяково на території Луганської області.

Про те, що військовим прийшлося пройти за останні 1,5 року, вони казати не люблять. Однак підкреслюють, що більше за все запам’ятався згуртований колектив. За словами артилеристів, на передовій всі завжди були друзями.

На нагородженні також було відзначено посмертно орденами «За мужність» III ступеню трьох запорізьких захисників.

25-ти річний батько двох дітей Влад Дужик загинув 14 лютого за декілька годин до офіційно оголошеного перемир’я. До останнього стояв на своїх позиціях і заступник командира взводу Євген Сиротин. Йому був лише 21 рік. Батьки воїна згадують, що їх син завжди був патріотом, в армію пішов за контрактом ще задовго до початку антитерористичної операції, мріяв про кар’єру військового, розповідають батьки бійця.

Загиблих воїнів вшанували хвилиною мовчання. В честь Героїв на території 55-ї артилерійної бригади було відкрито символічну дорогу пам’яті. Тут встановлені стенди з іменами та прізвищами тих, хто віддав своє життя захищаючи нашу Батьківщину.

Полковник Логвінов виконував в зоні бойових дій ті ж самі функції, що і в мирному житті – займався вихованням особового складу підрозділів, вивчав їхні проблеми, роз’яснював норми українського законодавства відносно призову на військову службу. Він неодноразово бував в найгарячіших точках буремного Сходу: в Марьїнці та Пісках.

Варто відзначити, що за час відсутності Михайла Логвінова, в облвійськкоматі жодного разу не було проведено урок мужності з вшануванням військовослужбовців, які повернулися додому із зони АТО.

Під час уроку мужності керівництво облвійськкомату має вручити грамоти учасникам антитерористичної операції, волонтерам та журналістам. А орден «За заслуги» ІІІ ступеню буде вручено мамі бійця 128 піхотної бригади молодшого сержанта Сергія Марьєнко Тетяні Володимирівні Саржинській.

Нагадаємо, що Сергія було призвано за мобілізацією в вересні минулого року. Бійця було направлено в навчальний центр «Десна», звідки після закінчення навчання Євген потрапив у зону АТО. Захисник Батьківщини загинув 30 січня під час обстрілів в районі Дебальцевого. Був похований в Камишевасі 8 лютого.

Вічна пам’ять герою…

Вручення ордену та погон стало найзворушливішим моментом церемонії вручення дипломів випускникам військової кафедри Дніпропетровського університету залізничного транспорту. На церемонії також були присутні мама офіцера Тетяна Петрівна, його дружина Оксана та діти.

Орден Богдана Хмельницького Петро Третьяк отримав за подвиг, який він здійснив, прикриваючи своїх товаришів під час виходу з Дебальцевського напрямку.

Нагадаємо, що життя 42-річного заступника командира гаубичної артилерійної батареї 55 артибригади майора Петра Третьяка обірвалося 6 серпня 2014 року поблизу міста Красний Луч Луганської області. Поховали захисника Батьківщини 8 грудня в Томаківці Дніпропетровської області, де проживають його батьки.

Олександр Лисиця розповідає, що із зони АТО на Донбасі він повернувся в липні 2014 року. Були під Слов’янськом. Разом зі своїми колегами по службі несли варту на блокпостах, аби бойовики не пройшли зі сторони Слов’янська в Краматорськ та зі сторони Краматорська до Слов’янська.

За словами бійців, хоча поки що від держави і немає належної уваги та підтримки, вони ні про що не жалкують і, якщо повернути час назад, то знову б поїхали на передові позиції Східного фронту. Кажуть, що українці протягом останнього року кардинально змінили і своє ставлення до спецназівців і до української армії.