За час служби в зоні антитерористичної операції на Донбасі, бійцям довелося пережити немало трагічних подій: вони з боєм виходили з оточення, втрачали своїх побратимів, однак все одно залишалися вірними своїй присязі та принципам. Захисників всі присутні зустрічали бурними аплодисментами та зі сльозами на очах.

Наші запорізькі бійці брали участь в боях під Дебальцевом, Іловайськом, в районі Донецького аеропорту, Волновасі. За словами наших артилеристів, під час бойових дій на Донбасі, ворог неодноразово застосовував по ним новітні розробки російських військових. Зокрема, важкі вогнеметні системи «Буратіно».

Не дивлячись на складні обставини, в яких воякам прийшлося провести останній рік вони, все ж таки, були налаштовані на оптимізм. Адже вдома на бійців завжди чекали батьки, дружини, діти, а декого вже й онуки. Заряду бадьорості надавали і допомога небайдужих українських волонтерів та громадян.

Віталій Олешко зміг повернутися додому до рідних та близьких в місто Бердянськ ще наприкінці лютого. Однак лише зараз погодився поспілкуватися з місцевими журналістами. Перед тим, як стати на захист Батьківщини, Віталій займався підприємницькою діяльністю, наш земляк активно відстоював свою громадянську позицію: був постійним учасником проукраїнських мітингів та акцій, був бійцем Самооборони м. Бердянськ, приймав участь у автомайданах.

З травня 2014 року, коли розпочалося проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області, Віталій став добровольцем батальйону «Донбас». Бійці батальйону під час служби в АТО дислокувались в Артемівську (Донецька область), штурмували Попасну та Лисичанськ в Луганській області. Основним аргументом бійця, який спонукав його йти на фронт, стало небажання того, аби війна прийшла в його рідне місто. Боєць пройшов багато запеклих боїв на Сході України, втратив багато побратимів.

Іван Кушнарьов вкрай потребує нашої з вами допомоги. Зокрема, допомоги волонтерів, які б допомогли йому знову адаптуватися до мирного життя, враховуючи можливості бійця. Також є необхідність в спеціалісті, який би допоміг Івану навчитися користуватися протезами, які спеціально для українського військового були виготовлені в Польщі. Телефон волонтера-куратора Івана: 0975080692.

Нагадаємо, що 25-літній Іван Кушнарьов зумів побувати та вирватися живим з-під Іловайського котла в серпні 2014 року, встиг побувати в полоні та врятувати життя своїх побратимів від вибуху гранати втративши, таким чином власні кінцівки та око. Важкі поранення військовий отримав під час ротації 15 лютого на переправі річки Сіверський Донець.

29 річний Дмитро Сухомлин був родом із Кривого Рогу, військову службу ніс у 93-ій механізованій бригаді. У загиблого Героя залишилась дружина Тамара та троє дітей. В інтерв’ю одному з українських видань, дружина загиблого військового розповіла, що поки велись пошуки її безвісти зниклого чоловіка, їй дуже часто телефонували та відправляли СМС-повідомлення шахраї, що вимагали гроші за його звільнення з полону бойовиків «ДНР» та «ЛНР».

Зв’язок з Дмитром Сухомлином обірвався під час загострення ситуації під Іловайськом 28 серпня 2014 року і лише зараз по ДНК його тіло було ідентифіковано. Нагадаємо, що в результаті трагедії під Іловайськом, українські військові понесли надважкі втрати. Точних даних щодо кількості загиблих в результаті утворення «Іловайського котлу» немає і до сьогодні. Неідентифіковані тіла загиблих українських військових були поховані на кладовищах під Запоріжжям та Дніпропетровськом. Родичам зниклих безвісті було запропоновано провести спеціальну ДНК-експертизу з метою встановлення осіб загиблих.

Ним виявився наш запорізький хлопець – Андрій Гладков, 38-річний майор військової частини А2189. В нього залишилася дружина і двоє малолітніх діточок. Вшанують його пам’ять  28 січня об 11:00 на тому ж Кушугумському кладовищі.

Напередодні, 22 січня в наслідок обстрілів під Дебальцево загинув ще один запоріжанин – 38-річний Костянтин Закревський, який проходив службу в 55 окремій механізованій бригаді. Його похорон відбувся 25 січня в с. Терсянка, звідки він був родом.

Вічна пам’ять нашим захисникам!