Нагадаємо, що більшість похованих там бійців до сьогоднішнього моменту залишаються невпізнаними, хоча з моменту їх загибелі вже пройшло більше року.

Алея невідомих учасників антитерористичної операції з’явилася під Запоріжжям 1 жовтня 2014 року, коли мешканці міста з усіма військовими почестями проводжали в останню путь 54 запорізьких військовослужбовця, чиї імена на той момент були невідомі. В серпні 2015 року до цього списку додалися ще 57 невпізнаних тіл, а 2 жовтня було поховано ще шістьох солдат, доставлених в місто з-під Іловайська, де в серпні 2014 року було розстріляно сотні українських бійців добровольчих батальйонів та військових формувань ЗСУ.

Протягом минулого року завдяки проведенню ДНК-експертизи вже вдалося встановити імена 33 бійців, 28 останків родичі загиблих солдат та офіцерів вивезли, аби поховати на своїй малій Батьківщині.

Завтра, 6 жовтня ще на одну могилу на Алеї стане менше, – за сином Артемом приїде його батько, Віталій Шаригін. Буде проведено ексгумацію минулорічного поховання під №2559 – в присутності експерта родичі доставленого з Іловайського котла військовослужбовця спробують опізнати його за відомими їм прикметам.

Розслідування фактів їх загибелі в зоні проведення антитерористичної операції, а також встановленням імен наразі займаються співробітники слідчого підрозділу УСБУ в Запорізькій області. Всього станом на сьогоднішній день за кримінальними провадженнями проходить близько 250 невпізнаних тіл, 200 з яких були доставлені із зони проведення АТО на Донбасі волонтерськими організаціями «Чорний тюльпан» та «Народна пам’ять». Частина із загиблих військовослужбовців була похована в зоні АТО – зокрема в Старобільську, проте розслідуванням по факту їх загибелі проводять слідча запорізького УСБУ.

Більшість військовослужбовців загинула в районі Іловайська – в «коридорі смерті», де їх цинічно та методично поливали вогнем російсько-терористичні війська. За офіційними даними, що були озвучені відразу після трагедії, тоді загинули 108 чоловік, пізніше було названо цифру в 459 чоловік.

Спочатку тіла доставлялися в Дніпропетровську область, місто Чаплино, а вже пізніше розподілялися в тому числі і в Запорізьку область. Після прийняття тіл була проведена судмедекспертиза та зареєстровано кримінальне провадження.

Неоголошена війна Росії проти України на сході забрала й життя бійця 55-ї артилерійної бригади Віктора Катанова – єдиного сина запорізької пенсіонерки Марії Григорівни. За її розповідями, сина забрали на передову 23 серпня, а вже через 2 дні він загинув під населеним пунктом Старобешево: допомагав своїм побратимам виходити з-під Іловайського котла. Військового посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеню. Нагадаємо, що тоді колонна 55-ї артилерійної бригади потрапила під обстріл проросійських бойовиків. До загиблих тоді причислили трьох військових. Один з них — 45-ти річний Віктор Волков пізніше знайшовся. Родичі 33-х річного Юрія Дьячкова та 32-х річного Віктора Катанова до останнього сподівалися, що їх чоловіки також залишаться живими. На жаль, дива не відбулося.

Після покладання квітів та запалення свічок родини загиблих відвідали концерт-реквієм, який підготували солісти та творчі колективи місцевого музичного училища. Акцію підтримало й керівництво обласного військкомату.

Загиблий Сергій Шилов був призваний на службу до лав Збройних сил України Приморським районним військовим комісаріатом на контрактну військову службу в 93-тю окрему механізовану бригаду. Він був солдатом мінометного розрахунку. Боєць брав участь в антитерористичній операції з 11 серпня по 4 вересня минулого року. Потім, після ротації 12 жовтня, військового знову відправили на буремний Донбас. В грудні 2014 року Сергій загинув внаслідок артилерійного обстрілу терористами.

В Дніпропетровську нашого захисника спочатку поховали в якості невідомого солдата. Тепер за допомогою ДНК-експертизи вдалося ідентифікувати його особистість. Сергій Шилов народився 22 липня 1994 року. В 2010 закінчив навчання в школі. Потім – отримав освіту в професійному технічному ліцеї.

Як розповів заступник обласного військового комісара по роботі з особовим складом Михайло Логвінов, загиблого вдалося ідентифікувати завдяки проведенню ДНК-експертизи. Родичі Євгена приїдуть до Запоріжжя з Хмельницької області вже найближчим часом.

Варто зазначити, що Євген Андренюк став 21-им військовослужбовцем, похованим на Кушугумському кладовищі, ім’я якого вдалося встановити завдяки кропіткій роботі експертів Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУ МВД України в Запорізькій області. А всього спеціалісти, що проводили експертизу, ідентифікували залишки 40 загиблих українських військовослужбовців, яких доставили до міста Запоріжжя наприкінці серпня – початку вересня минулого року з-під Іловайська. 87 тіл було поміщено в спеціальні фургони-рефрижератори (19-х рідні вже забрали), а 54-х поховали 1 жовтня як невідомих.

Вічна пам’ять загиблим…

На сьогодні, завдяки кропіткій роботі спеціалістів з НДЕКЦ при ГУ МВС України в Запорізькій області 20 захисників України було ідентифіковано. Майже всі вони з великими почестями були перепоховані на своїй малій батьківщині.

Родичі нашого загиблого земляка Андрія Гладкова прийняли рішення не перезахоронювати свого близького на кладовищі в Запоріжжі. Тут його могила виділяється серед інших наявністю портрету та великою кількістю вінків, живих квітів. А мама десантника-«кіборга» Олександра Пивоварова, яка проживає в Москві, навпаки, вирішила поховати залишки свого сина, який загинув на зльотно-посадковій смузі Донецького аеропорту, на цій Алеї Кушугумського кладовища, де, є надія, коли-небудь з’явиться меморіал захисників України. Традиційно на заході за участю представників облдержадміністрації, були присутні і керівники трьох релігійних конфесій — керуючий Запорізькою єпархією УПЦ КП Фотій, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької єпархії Римо-католицької церкви Ян Собило та єпископ Донецького екзархату Української греко-католицької церкви Степан, які і проводили обряд освячення пам’ятного хреста.

Український військовий Сергій Воронов загинув під Іловайськом 29 серпня 2014 року, – уточнює заступник військового комісара Запорізької області по роботі з особовим складом Михайло Логвінов. Ідентифікувати бійця вдалося лише завдяки ДНК-експертизі.

За даними Михайла Олександровича, на даний час вже вдалося встановити імена 39 українських військовослужбовців, доставлених в Запоріжжя наприкінці серпня – початку вересня минулого року. 20 з них було поховано на Кушугумському кладовищі, тіла та фрагменти ще 19 знаходяться в спеціальному вагоні-рефрижераторі. Всього за ті дні з зони АТО до нашого міста було привезено тіла 131 українця.

Іловайський котел забрав життя багатьох українських військових. Особи далеко не всіх загиблих вдалося встановити, багато хто з бійців залишився неопізнаним. Завдяки спеціальній програмі зі створення бази ДНК, з’явилася можливість допомогти нашим захисникам знайти останній притулок, а їх рідним – заспокоєння.

Як розповіла Оксана Бірюкова, начальник відділу спеціальних видів експертизи при ГУ МВС України в Запорізькій області, люди звертаються за допомогою зі всієї України. Згідно з розробленим владою алгоритмом, їм необхідно написати заяву в найближчі слідчі органи, де і починаються розшукові заходи. В першу чергу, проводиться відбір біоматеріалу в батьків та найближчих кровних родичів. Всі отримані результати відправляються в центральну базу даних в м. Київ. Там вже визначається збіг та проводяться додаткові заходи, аби уникнути помилки.

Більше тисячі останків тіл загиблих під Іловайськом було досліджено з великим процентом встановлених генетичних профілів. Варто зазначити, що тисяча експертиз не означає кількість загиблих, адже декілька досліджених фрагментів можуть належати одній і тій же людині.

29 річний Дмитро Сухомлин був родом із Кривого Рогу, військову службу ніс у 93-ій механізованій бригаді. У загиблого Героя залишилась дружина Тамара та троє дітей. В інтерв’ю одному з українських видань, дружина загиблого військового розповіла, що поки велись пошуки її безвісти зниклого чоловіка, їй дуже часто телефонували та відправляли СМС-повідомлення шахраї, що вимагали гроші за його звільнення з полону бойовиків «ДНР» та «ЛНР».

Зв’язок з Дмитром Сухомлином обірвався під час загострення ситуації під Іловайськом 28 серпня 2014 року і лише зараз по ДНК його тіло було ідентифіковано. Нагадаємо, що в результаті трагедії під Іловайськом, українські військові понесли надважкі втрати. Точних даних щодо кількості загиблих в результаті утворення «Іловайського котлу» немає і до сьогодні. Неідентифіковані тіла загиблих українських військових були поховані на кладовищах під Запоріжжям та Дніпропетровськом. Родичам зниклих безвісті було запропоновано провести спеціальну ДНК-експертизу з метою встановлення осіб загиблих.

Ним виявився наш запорізький хлопець – Андрій Гладков, 38-річний майор військової частини А2189. В нього залишилася дружина і двоє малолітніх діточок. Вшанують його пам’ять  28 січня об 11:00 на тому ж Кушугумському кладовищі.

Напередодні, 22 січня в наслідок обстрілів під Дебальцево загинув ще один запоріжанин – 38-річний Костянтин Закревський, який проходив службу в 55 окремій механізованій бригаді. Його похорон відбувся 25 січня в с. Терсянка, звідки він був родом.

Вічна пам’ять нашим захисникам!