Як повідомили в Якимівському районному військкоматі, житель населеного пункту Ігор Щербина був заступником командира 40-го мотопіхотного батальйону «Кривбас» та командував ротою в 3-му механізованому батальйоні. В армію потрапив влітку 2014 року під час чергової мобілізаційної хвилі. За проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції та вміле командування, що дозволило зберегти особовий склад, був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню.

Відомо, що під час виходу українських збройних сил з оточення в районі населеного пункту Дебальцеве, Ігор Іванович Щербина очолював колонну військової техніки. Під час бойового зіткнення чоловік отримав поранення. Трохи пізніше автомобіль, в якому він знаходився, підірвався на фугасі. Проте його тіло було знайдено не одразу і через це наш земляк тривалий час вважався зниклим без вісти. І лише зовсім недавно факт його загибелі було підтверджено, а залишки пройшли спеціальну ДНК-ідентифікацію.

Небайдужі жителі Якимівки прийшли попрощатися з полковником під час громадської панахиди, що пройшла в будівлі колишнього кінотеатру «Перемога».

За час служби в зоні антитерористичної операції на Донбасі, бійцям довелося пережити немало трагічних подій: вони з боєм виходили з оточення, втрачали своїх побратимів, однак все одно залишалися вірними своїй присязі та принципам. Захисників всі присутні зустрічали бурними аплодисментами та зі сльозами на очах.

Наші запорізькі бійці брали участь в боях під Дебальцевом, Іловайськом, в районі Донецького аеропорту, Волновасі. За словами наших артилеристів, під час бойових дій на Донбасі, ворог неодноразово застосовував по ним новітні розробки російських військових. Зокрема, важкі вогнеметні системи «Буратіно».

Не дивлячись на складні обставини, в яких воякам прийшлося провести останній рік вони, все ж таки, були налаштовані на оптимізм. Адже вдома на бійців завжди чекали батьки, дружини, діти, а декого вже й онуки. Заряду бадьорості надавали і допомога небайдужих українських волонтерів та громадян.

Між тим, як повідомили родичі запорізьких військових, американські комплекси, про які йде мова, залишили військові з іншого військового підрозділу, а наші артилеристи виконали наказ керівництва та знищили б установок техніки, аби тільки вона не залишилась російському ворогу.

Активісти повідомили, що вже відомо, бійці саме якої бригади отримали на озброєння цей комплекс та хто його залишив під Дебальцевським плацдармом. Також вони звернулися з проханням до Юрія Бірюкова прибрати публічні звинувачення на адресу військовослужбовців 55-ої окремої артилерійної бригади та закликали бути справедливими до наших запорізьких захисників.

Нагадаємо, під Дебальцево 14 лютого лише за 20 хвилин до проголошення перемир’я та режиму припинення вогню, проросійські бойовики обстріляли позиції запорізької 55-ї артбригади. В результаті артилерійського мінометного обстрілу загинув боєць Євген Дужик 1989 р.н. Ще один військовий Олександр Говоруха (1994 р.н.) був тяжко поранений та 16 лютого помер в лікарні м. Артемівськ.

Ми приносимо щирі глибокі співчуття рідним та близьким загиблих. Слава Героям України та вічна пам’ять.

Зі слів запорізьких військових, після проголошення перемир’я ситуація в районі м. Дебальцево набагато ускладнилася. Тим не менш, українська армія героїчно намагалася втримувати стратегічно важливий українських залізничний вузол. Але з метою збереження тисяч життів солдат Збройних сил України, керівництво Генерального штабу прийняло рішення про вихід бійців з Дебальцевського котлу.

46 діб запорізькі «невидимки» несли службу в одній з найгарячіших точок Сходу України. Двоє військових отримали поранення та на сьогодні знаходяться на лікуванні в Харківському госпіталі. Як і належить нашій недавній традиції, запорізьких «богів війни» містяни зустрічали з квітами, кульками, українськими прапорами, тортами та різними солодощами.

Не дивлячись на пізній час, зустрічаючі запоріжці з нетерпінням чекали на своїх Героїв, не стримували своїх сліз навіть чоловіки. Після теплої зустрічі, бійці пішли здавати свою зброю. Перед тим, як хлопці підуть на заслужений відпочинок до своїх родин, вони пройдуть обов’язковий медичний огляд та поспілкуються зі психологами.

Експерт зазначив, що вивід українських військ з-під Дебальцево означає, що Мінські домовленості так і не були реалізовані. Але це також і не була така домовленість, на виконання якої можна було надіятись. З росіянами неможна ні про що домовлятись. Вивести свої війська зараз потрібно, щоб зберегти життя тисячам українських бійців. Але вже залишається очевидною нежиттєздатність всіх Мінських домовленостей.

Є. Петренко вважає, що Україна повинна нарощувати свою військову силу та готуватися до нових жорстких боїв. Також в України є всі шанси розраховувати на допомогу таких країн як Великобританія, Австралія та США, а їх підключення до переговорного процесу принесе українцям лише позитивні моменти. Також експерт сподівається, що Захід не допустить повторення Мюнхенської змови 1938 року, коли частина Чехословаччини була передана фашистській Німеччині, що так і не зупинило розгортання II Світової війни.

За словами А. Лисенка, терористи повністю не дотримуються режиму припинення вогню, не припиняють цілодобово обстрілювати українське місто та його околиці. Бойовики постійно здійснюють різні диверсійно-терористичні акти, штурмують позиції сил АТО, проводять обстріли прилеглих до міста сіл. Також було зазначено, що проросійські терористи намагаються за будь-яку ціну захопити Дебальцеве.

Протягом 17 лютого місто кілька разів обстрілювалося з «Градів» та мінометів. Загалом, за минулу добу було зафіксовано більше 40 обстрілів позиції сил АТО та велику кількість штурмових дій. Бойовики атакували Дебальцеве штурмовими групами за підтримки бронетехніки та артилерії. Врешті, частина населеного пункту була захоплена незаконними збройними формуваннями.

Тричі бойовики вели вогонь з артилерії, 15 — з реактивних систем залпового вогню БМ- 21 «Град». Окрім цього, стріляли 11 раз ворожі міномети та 2 рази танки. В штабі сил АТО підкреслили, що бойовики зосередили свої зусилля на Дебальцевському напрямку. Зокрема, 27 разів з «Градів», артилерії та мінометів були обстріляні населені пункти Чернухіно, Санжарівка та Золоте.

Окрім цього, піхота незаконних формувань намагалася штурмувати Дебальцево та Міус. «Терористичні групи сильно активізувалися і на Донецькому напрямку. Піски, Авдіївка та Водяне були обстріляні зі стрілкової зброї, гранатометів та мінометів. В окупований Донецьк бойовики стріляли зі сторони Макіївки, аби потім звинуватити українських військових», – говориться в повідомленні.

Також спікер штабу АТО Андрій Лисенко повідомив, що сили АТО виключають відвід важкої артилерії до повного припинення вогню.

На полі бою залишилось близько 20 тіл загиблих противників. Як повідомлялося, протягом попередньої ночі бойовики атакували українські позиції більше 20 разів, в результаті загинуло двоє українських військовослужбовців, 21 було поранені.

Окрім цього, 12 лютого була зафіксована ворожа гаубиця, що вела вогонь по Широкіно, яка і була знищена українськими військовими. Як повідомив речник прес-центру АТО Анатолій Стельмах, терористи протягом минулої доби 12 разів застосовували артилерію, 26 разів міномети, 14 разів реактивні системи залпового вогню та 5 разів танки.

Також активізувалися спроби ворога піти у наступ на Дебальцеве. Наразі українські військові проводять заходи із укріплення оборони, що дозволить, в свою чергу, відбити запланований наступ противника.

який героїчно загинув під Дебальцево 30 січня.

Сергій був призваний на службу по мобілізації Коммунарським районним віськкоматом 7 серпня 2014 року та був направлений в 169-й учбовий центр «Десна», а після закінчення навчання — в 128 окрему механізовану бригаду.

Сергій народився в Камишувасі, після закінчення будівельного технікуму був призваний на строкову службу. Похований він буде у своєму рідному місті.

Вічна пам’ять!